Як знайти захоплення в житті
· Human OS
Творці Wowsabout! діляться секретами, як знайти чудо у повсякденному житті.
Що може навчити нас співоча пташка, прогулянка в сусідстві та пара лялькових мандрівників про захоплення?
Сідайте разом з творцями Wowsabout! Дорієн Девіс та Галле Стенфорд, щоб обговорити, як допомогти дітям — і дорослим — знаходити диво де завгодно.
Резюме: Діти можуть бути природженими шукачами дива, але як ми можемо допомогти їм зберегти це почуття захоплення, коли вони дорослішають? У цьому епізоді "Науки щастя" ми розмовляємо з творцями Wowsabout! Дорієн Девіс та Галле Стенфорд про створення спеціального випуску для PBS Kids, який надихнутий дивом, про науку, що стоїть за захопленням, і чому маленькі моменти — пташка, що співає на світанку, квітуча жасминова ліана або прогулянка по кварталу — можуть допомогти нам відчути більшу зв’язок з собою та світом навколо. Разом вони досліджують, яким чином культивування захоплення може сприяти допитливості, стійкості, креативності та почуттю приналежності як для дітей, так і для дорослих.
Як виконати цю практику:
- Сповільніть темп і поставте намір: Зупиніться у своїй звичайній рутині і вирішіть шукати щось, що надихне дивом.
- Зверніть увагу на те, що ви відчуваєте: Зосередьтеся на фізичних відчуттях, таких як тепло сонця, пронизливий вітер або ваші ноги на землі.
- Розгляньте уважно своє оточення: Зверніть увагу на кольори, форми, текстури або рух, які ви зазвичай могли б пропустити.
- Слухайте з допитливістю: Помітьте звуки навколо вас — пташки, вітер, віддалені голоси чи гул вашого району.
- Слідуйте за тим, що захоплює вашу увагу: Якщо щось викликає ваш інтерес чи подив, проведіть з ним кілька моментів, замість того, щоб квапитись далі.
- Порахуйте свій досвід: Наприкінці вашої прогулянки подумайте про те, що вас здивувало і як це змусило вас відчути більшу зв’язок із світом навколо вас.
Спробуйте повну практику тут: https://ggia.berkeley.edu/practice/awe_walk
Сьогоднішні гості:
ГАЛЛЕ СТЕНФОРД — творець і сценарист Wowsabout!, засновник 7 Crow Stories, володарка премії Еммі та дванадцятиразова номінантка на Еммі, виконавчий продюсер Fraggle Rock: Back to the Rock і The Dark Crystal: Age of Resistance.
ДОРІЕН ДЕВІС — виконавчий продюсер, співавтор, співавтор сценарію та головний ляльковод Wowsabout!, Word Party та Julie’s Greenroom.
Дивіться Wowsabout! тут: https://pbskids.org/videos/wowsabout
Пов'язані епізоди "Науки щастя":
- Серія "Міста захоплення": https://tinyurl.com/2vyhxvny
- Як знайти спокій через прогулянки: https://tinyurl.com/43dr26re
- Чого люди можуть навчитися від дерев: https://tinyurl.com/48te84ps
Пов'язані епізоди "Зупинка для щастя":
- Як заземлитися в природі: https://tinyurl.com/25ftdxpm
- Зупиніться, щоб подивитися на небо: https://tinyurl.com/4jttkbw3
- Відчуйте природу, де б ви не були, з Дачером: https://tinyurl.com/mrutudeh
Напишіть нам або залиште коментар в Instagram @scienceofhappinesspod. Пишіть на електронну пошту happinesspod@berkeley.edu або використовуйте хештег #happinesspod.
Допоможіть нам поширити "Науку щастя"! Залиште нам 5-зірковий відгук на Apple Podcasts або поділіться цим посиланням з кимось, кому може сподобатися шоу: https://tinyurl.com/2p9h5aap
Транскрипція:
ДОРІЕН ДЕВІС: Перший раз, коли я справді відчула глибоке захоплення, я була всього лише маленькою дитиною театру. Я була найщасливішою, коли була на сцені, і це була неймовірна можливість, коли ти можеш змусити когось сміятися, але це відчувалося, як я допомагаю, і це було так потужно, я просто жила в цьому потоці. Коли ти відчуваєш, що можеш підняти їх до рівня радості, особливо як дитина, це було глибоко формуючим.
ГАЛЛЕ СТЕНФОРД: Я думаю, що коли я була маленькою, я вважала, що переймаю магію. Мені чомусь дуже подобаються мости з вільних вагів. Вони справді наповнюють мене захопленням. Під будь-яким мостом я загадувала бажання, і до речі, є міст, під яким я все ще проїжджаю по дорозі до Темекули, під яким я все ще загадую бажання. Я думаю, що одна з речей, яку я дізналася, це те, що в кожного є своя особлива марка захоплення, яка їм найбільше подобається, і, безумовно, у моєму домогосподарстві всі різні.
ДАЧЕР КЕЛТНЕР: Це "Наука щастя". Я Дачер Келтнер. Знаходження моментів захоплення може вимагати свідомих зусиль для дорослого, але ми можемо знайти його навіть у найскладніші часи, у простій втішній присутності місяця або в пробудженні наших районних пташок. Діти, з іншого боку, здаються цілковитими природженими знайшувачами захоплення. Проведіть будь-який час з дворічним чи трирічним на вулиці, і вони змусить вас задуматися про магію купи каміння чи колобка, але навіть попри те, що маленькі діти чудово знаходять захоплення, важливо допомогти їм зберегти зв'язок із ним.
ГАЛЛЕ СТЕНФОРД: Діти дошкільного віку такі прекрасні, вони так відкриті та готові до світу. Це коли вони потрапляють серед своїх однолітків у структуроване середовище, ось там я сподіваюся, що вони закріплять свою практику захоплення рано. Але як ми можемо допомогти їм підтримувати це, коли вони вийдуть у світ у цих більш структурованих місцях?
ДАЧЕР КЕЛТНЕР: Це тема наступного розділу "Науки щастя".
[Реклама]
Ласкаво просимо назад до "Науки щастя". Я Дачер Келтнер. Сьогодні багато дітей виростає в культурі, що позбавляє їх захоплення, вони мають перепланований графік, менш доступ до мистецтв, природи, і до того ж роблять величезний тиск, щоб успішно вчитися в школі. Зрозуміло, що нам потрібно створити більше місця для дітей, щоб вони могли переживати і відчувати захоплення. Тому я був в захваті, коли мене нещодавно запросили стати науковим консультантом для нового спеціального випуску для дошкільнят, який заохочує дітей користуватися дивовижною силою природи. Цей спеціальний випуск, зроблений для PBS Kids, називається Wowzabout! Він виробляється компанією Jim Henson. Ви, напевно, знаєте їх як творців Меппетів та улюблених персонажів, таких як Кермит-Жаба та Міс Піггі. Сьогодні з нами співавтори шоу, співавтор сценарію та головний ляльковод Дорієн Девіс.
ДОРІЕН ДЕВІС: Дякую, що запросили мене.
ДАЧЕР КЕЛТНЕР: І виконавча продюсерка, здається, вона виграла дев'ять або десять премій Еммі, щось подібне. Хто рахує? Галле Стенфорд. Галле, чудово бути з вами.
ГАЛЛЕ СТЕНФОРД: О, мені теж приємно з вами бути. Це так хвилююче.
ДАЧЕР КЕЛТНЕР: Я б хотів, щоб ви обидва представили цих персонажів, можливо, починаючи з вас, Дорієн, оскільки ви граєте Роксі у спеціальному випуску.
ДОРІЕН ДЕВІС: Роксі — дика, артистична, любляча розваги їжачка. У неї практично немає фільтра. Вона робить, що хоче, і живе своїм життям так, як хоче. Вона трохи вільна мандрівниця і справжня мрійниця, вона любить співати, а на ногах у неї маленькі рожеві черевики для походів. У неї є гітара, і коли вона співає від щирого серця, у нашому спеціальному Wowsabout! пісня, яку вона співає, має зв'язок зі своєю бабусею, яка пішла з життя.
РОКСІ: Моя бабуся розповідала мені історії про цей парк. Вона каже, що це магія. Я хочу написати про це пісню. Її бабуся завжди казала, що мій голос не можна стримати. Це тому, що я співаю те, що бачу.
ГАЛЛЕ СТЕНФОРД: А як щодо її сонячного кемпера?
РОКСІ: О, я маю сонячний кемпер, і на ньому три панелі зверху, і він більший всередині, як ТARDIS, і я зберігаю там багато речей, але я роблю місце для Рональда, бо він мій новий найкращий друг-попутник.
ГАЛЛЕ СТЕНФОРД: О, Боже, мені це подобається. Я розповім трошки про Рональда, Рональда Е. Піггінгтона, як він любить представлятися, але Рональд для своїх друзів — свиня з великої родини. Він з Вашингтона, округ Колумбія. Він свиня з міста. Він дуже ерудований, любить читати. Він любить занурюватися в усе, що його цікавить. Отже, коли ми знайомимося з ним у цьому спеціальному випуску. Ми бачимо, як він любить національні парки і мріє стати молодшим рейнджером.
РОНАЛД: Мій годинник каже, що час для першої активності. Добре, закрийте очі і слухайте ліс. Активую свої свинячі вуха слухачі. Я чую, я чую [шум вітру] вітер у листках, [крик перепілки] і крик перепілки.
ГАЛЛЕ СТЕНФОРД: Рональд — екологічний воїн, він не залишає слідів. Він дуже наполегливий у цьому, тому він вчить Роксі, як бути екологічним воїном теж.
ДАЧЕР КЕЛТНЕР: І перший епізод у національному парку Секвої — в ньому стільки чудових сцен, Роксі та Рональд трохи посваряться, розкажіть нам про цю сцену. Це неймовірно.
ДОРІЕН ДЕВІС: Я пам'ятаю, як ми з Галле думали: "Що, якщо Роксі прив'яже шарфи до дерев, а що, якщо ми повісимо стрічки всюди? Що, якщо вона просто бомбардує весь кемпінг?" Давайте зробимо це. Вона кумедна. Вона робить усі ці дивні речі.
РОНАЛД: Що ти зробила з деревами?
РОКСІ: Вони виглядали холодними, тепер вони стильно.
РОНАЛД: Ні, Роксі, ми не повинні залишати слідів і тримати кемпінг в такому вигляді, в якому ми його знайшли. Це спосіб захистити природу.
РОКСІ: Вибач, Рональд. Це моє мистецтво. Я зніму це, коли піду.
РОНАЛД: Ніяких шарфів на деревах, це правило.
РОКСІ: Ніяких свинячих брудників.
РОНАЛД: Свинячий брудник? Я не брудник.
ГАЛЛЕ СТЕНФОРД: Я вважаю це так смішним, коли Рональд ображається на те, що його називають свинячим брудником. Люди були стурбовані, як: "О, я не знаю, чи виглядає Роксі симпатичною, вона називає його іменем", а ми такі: "Вам потрібно нам довіряти. Що станеться, коли вони відчують захоплення, спостерігаючи за метеликами, вони помиряться, а потім вони побачать, як захоплення впливає на їхню поведінку, на їхнє сприйняття, і нам потрібен цей конфлікт."
ДОРІЕН ДЕВІС: Це прекрасний кадр, коли до нас прилітають метелики черепах.
РОКСІ І РОНАЛД: Вау!
РОНАЛД: Роксі.
РОКСІ: Рональд.
РОНАЛД: Вау, міграція черепахових метеликів!
ДАЧЕР КЕЛТНЕР: Ми не знаємо багато про науку захоплення для маленьких дітей, незважаючи на те, що це справді життєво важливо для розвитку. Ми знаємо, що дослідження 8-, 10-річних дітей показують, що трохи захоплення робить людей добрішими, дітей добрішими, як ми бачимо з Рональда та Роксі, під час їхньої суперечки, і всі допомагають це згладити. Це якось робить їх менш тривожними. Це пов'язує їх з природою. Це навіть пробуджує їхню цікавість, знаєте. Коли ми говорили про це, тоді ви навчилися цій науці, як це вплинуло на теми, які ви хотіли передати у шоу?
ГАЛЛЕ СТЕНФОРД: Я пам'ятаю, як ви одного разу говорили нам, що після того, як вони відчувають захоплення, ми маємо побачити, як це вплине на них. Як? Чи як це підштовхує їх робити щось нове? Ми називаємо це "захоплення в дії". Отже, в моменті, про який ми тільки що говорили, з метеликами, той момент захоплення не лише допомагає їм помиритися після суперечки "свинячого брудника", але й підштовхує їх до пригоди разом. Це дає змогу Роксі відкрити свій розум до того, о, гадаю, я спробую зробити цей список з цим значком. Я насправді не в захваті, але готова спробувати, і в нас навіть є момент, що, можливо, залишиться непоміченим, де Рональд каже:
РОНАЛД: Це було метамор-фантастично! Ах! Я тільки що вигадав це слово!
ГАЛЛЕ СТЕНФОРД: І це щось нове для нього, він ніколи не вигадував слово, як він не може вигадувати слова, але, завдяки захопленню, він став креативним.
РОНАЛД: Це викликає у мене питання.
РОКСІ: Це мене вразило.
РОНАЛД: Це те, що я відчуваю зараз.
ДАЧЕР КЕЛТНЕР: Так, є момент, коли Роксі, їжачок, співає: "Я відчуваю натхнення і захист, дерева, вітер, ти і я, ми всі пов’язані".
РОКСІ: [Співаючи] Стоячи поряд з гігантами, так неймовірно високими. Я відчуваю себе частиною чогось великого, хоча ніколи не відчувала себе такою маленькою. І я маю на увазі маленькою в доброму сенсі. Я відчуваю натхнення і захист, дерева, вітер, і ти та я, ми всі пов’язані.
ДАЧЕР КЕЛТНЕР: У мене насправді сльози на очах, і дослідження показують, що коли ми відчуваємо, що стаємо частиною громади, ми плачемо з цікавих фізіологічних причин. Яке було натхнення для цієї сцени та цієї пісні?
ГАЛЛЕ СТЕНФОРД: Я маю на увазі, що в той момент для Роксі та Рональда сталося багато подій, але, звичайно, вони обидва нарешті зустрічають секвої. Вони обидва такі натхнені, отримавши можливість побачити ці магічні гіганти, але вона справді хотіла натхнення для написання пісні для своєї бабусі, і переживання цього красивого захоплення та обміну ним з Рональдом надихає її написати цю данину, це все об’єднує в спеціальному випуску, в цей момент для цих персонажів.
ДОРІЕН ДЕВІС: Це як гімн захоплення, це не просто гімн, це усвідомлення: "О, це це відчуття, це те, що це відчуття".
РОКСІ: [Співаючи] Вау і диво, диво і вау, сила цього моменту рухає мене якось, дивлячись на найдивовижніші речі, які я будь-коли, будь-коли бачила, з вау і дивом, відчуттям захоплення.
ДАЧЕР КЕЛТНЕР: Дуже важливо дати дворічному чи трирічному дитині таку свідомість, знаєте. Я думаю, це змінить багато родин, щоб навчити їх, що це за відчуття, і шукати його. Як зробити захоплення більш доступним після перерви.
[Реклама]
Ласкаво просимо назад до "Науки щастя". Я Дачер Келтнтер. Ми досліджували, як ми можемо спрямувати дітей відчути більше моментів захоплення з творцями нової програми PBS Wowsabout! Звичайно, захоплення не лише для дітей, це потужний компонент для всіх етапів життя. Ми знаємо з досліджень, що захоплення може бути одним із найшвидших способів відволікти увагу від себе і спрямувати до чогось більшого, частиною чого ми є, допомагаючи нам відчувати більшу зв'язок і навіть фізичне здоров'я. Ось решта нашої розмови. Для шоу ви, хлопці, робили прогулянки захоплення, і в багатьох відношеннях Wowsabout! — це шоу про такі прогулянки. Дорієн, я чув, у вас насправді є регулярна практика прогулянки захоплення?
ДОРІЕН ДЕВІС: Так, у мене є регулярний маршрут, яким я проходжу від свого будинку через Балдвін Хіллс до Центру природи Стоун В'ю і назад до парку Кеннет Хаїн. Це медитативно, мені це подобається, і ви можете бачити вигляд Лос-Анджелеса. Там безліч рідних флори та фауни, спільноти, тварин, і я отримую величезну втіху від цих прогулянок. Я не завжди можу прогулятися всюди, але я роблю коротші, у мене є амбіції робити це багато разів на тиждень, але це часом складніше, ніж іноді. Останні кілька тижнів мені було дуже важко пов’язати із цими прогулянками.
ДАЧЕР КЕЛТНЕР: Чому це?
ДОРІЕН ДЕВІС: Я є представником покоління "сендвіч", тому я дбаю про свою маму, яку ми перевели у будинок для людей з деменцією, а потім вона потрапила до лікарні, і все це сталося в той час, коли запустили шоу, і до того ж моя собака хвора, і мені здавалося, що я у стані боротьби чи втечки, і я не мала можливості брати ці прогулянки більше, і в мене сталася дійсно чудова подія, тому що я дуже, дуже погано себе відчувала, і було 5 ранку, і сонце ще не зійшло, і мені довелося вивести собаку, оскільки вона зараз не в доброму стані, і я допомагала їй зійти сходами. Я навіть не думаю, що у мене були черевики, я була в піжамі, і було тихо, і я просто подумала: "Добре, якщо я не можу прогулятись, як я можу це знайти?" І я перевірила свої відчуття і подумала: "Добре, я відчуваю цей холодний, вологий газон, і я не взяла светра. Добре, я так відчуваю, все зрозуміло. Що я бачу? Що я бачу?" І я оглянулася, я побачила це пурпурно-блакитне небо. Це було до того, як сонце зійшло, і у мене не було окулярів, тому це було просто колір, знаєте. І я могла побачити місяць. Я шукала місяць, знайшла місяць, і він був білим, і я подумала: "Добре, ось він, а що я чую?" Просто, неймовірно голосно. Ця пташка раптом почала говорити до мене, і я записала цю пташку, [запис пташиного співу] я знімала це ніч, і було тихо, і нікого не було навколо, і я кажу: "Ей, чувак, це не те, що потрібно", [сміється], і я дивлюся вгору, і він робить стільки шуму, і ви знаєте, я, будучи ляльководом, антропоморфізую усе, і я дивлюся на цю пташку і чую те, що вона каже, і вона наче говорить на зразок: "Ей, ти будеш в порядку, ми тут, ти тут, сонце зараз зійде, і ми можемо це зробити!" Ви знаєте? Я маю цю собаку, я в піжамі, холодно, і я на траві з усіма цими речами, [запис пташиного співу] але ця пташка була як драбина, що витягла мене з мого короткозорого ямки, в яку я себе помістила, тому що останнє, що ти робиш, коли ти в цій боротьбі чи втечі, це дбаєш про себе, ти не дбаєш про себе, і це було справжнім скарбом [сміються Галле та Дорієн]. Це було наче: "О, Боже, дякую тобі." У мене сльози на очах.
ДАЧЕР КЕЛТНЕР: Отже, Галле, розкажіть нам про вашу прогулянку захоплення, і просто надайте нам чуттєвий досвід, яким це було.
ГАЛЛЕ СТЕНФОРД: Я все розповім. Мені дуже подобається гуляти з моїм чоловіком. Ми намагаємося робити прогулянку кожен день, просто щоб вийти з наших офісів і з екранів. Ян і я завжди говоримо під час наших прогулянок, ми обговорюємо все, ми обробляємо все, і тому кілька разів я м’яко казала: "Ми на прогулянці захоплення, ми не робимо список для продуктів, гаразд?" [сміється Дачер]. Тож це було щось, на чому мені доводилося фокусуватися, тож просто для вас, знаєте, партнери, й батьки, можливо, вам доведеться знову повернутись до прогулянки захоплення, але одне, що я дійсно помітила, це те, що моє дихання відрізнялося від звичайної прогулянки, воно було дуже глибоким, дуже свідомим, і мені це сподобалося. Я вважала це цікавим.
[Аудіозапис прогулянки захоплення]
ГАЛЛЕ СТЕНФОРД: Мій чоловік зупинився, щоб подивитися на ці два красиві дерева. Чому це приносить тобі захоплення?
ІАН: Бо вони такі величезні, і я пам’ятаю, як хтось казав мені, що їх посадили, коли будинок був побудований у 1963 році, і подивіться на них зараз.
ГАЛЛЕ СТЕНФОРД: Вони справді вражаючі.
[Кліп закінчується]
ГАЛЛЕ СТЕНФОРД: Будучи таким відкритим, одне з моїх спостережень було: о, є дві громади, через які я проходжу. Є спільнота людей, які живуть тут, і потім є природне сусідство, і воно гучне. Пташки були гучні. Всі були дуже голосні того дня. Кольори квітів були гучними. Бджоли були гучними, і я подумала, що це надзвичайно.
[Аудіозапис прогулянки]
Це була справді приємна прогулянка захоплення, закінчилася тим, що я сиділа тут, роздумуючи і спостерігаючи за маленьким колібріком, який перелітає туди-сюди прямо перед моїми очима, з квітки на квітку, що досить особливо.
[Кліп закінчується]
ДАЧЕР КЕЛТНЕР: Мені подобається ваше спостереження, що ці прогулянки захоплення і захоплення більш загалом, це як, о, я частина цієї людської громади, я частина природної громади, я частина чогось збудованого. Правильно?
ДОРІЕН ДЕВІС: Це було цікаво, тому що вчора ввечері я казала своєму чоловіку: "Я хочу вийти, давай просто вийдемо. Підемо навколо нашого кондомініуму."
ГАЛЛЕ СТЕНФОРД: Так!
ДОРІЕН ДЕВІС: Ми пройшлися по кондомініуму, і я думала: "Ах, так доглянуто, все так контролюється." І повільно на протязі тієї прогулянки я почала бачити дикий природу і відчувати аромат жасмину. Жасмин розцвітає. О, ти правий.
[Аудіозапис прогулянки захоплення]
О, Боже, відчуй це.
[Кліп закінчується]
Ми відчуваємось жасмин, нічний жасмин. Це зірковий жасмин, і цей кущ повністю покритий. Він пахне так добре. І я побачила чоловіка, що несе свою собаку по сходах, так само, як я намагалася робити, і ми побачили сім'ю качок, і це просто маленька спільнота, і наприкінці я подумала: це практика, це не має бути Центром природи Стоун В’ю, це може бути просто трава о п’ятій годині ранку, коли у вас хвора собака, вам просто потрібно знайти цю грамотність, і я думаю, що це те, що ми завжди намагалися зробити з шоу, бо я дізналася про це у своїй чотиридцятці. А якщо дитина знає, як користуватися своїм захопленням у п’ять років? Що це змінить у їхньому житті?
ГАЛЛЕ СТЕНФОРД: Деякі речі, про які я справді думаю, Дорієн, це коли вони потрапляють на майданчик, знаєте. Дошкільнята настільки гарні, вони так відкриті і готові до світу. Це майданчик, це коли вони потрапляють серед своїх однолітків у структуроване середовище, ось там я сподіваюся, знаєте, як каже Дорієн, вони закріплять свою практику мистецтва раннього віку, але як ми можемо допомогти їм підтримувати це, коли вони виходять у світ у цих більш структурованих місцях?
ДОРІЕН ДЕВІС: Отже, в мене є запитання для Дачера, і я думала про це багато років. Важко змусити дітей йти в походи. Ми змінили слово "походи" на "пригоди", і тепер моя дочка вважає, що слово "пригоди" означає "походи", тому я запитую, чи є у вас якісь поради, і це стосується і мене, оскільки коли справи стають важкими, важко йти на довгу прогулянку. Як зробити це доступним для батьків і сімей, щоб мати регулярну практику захоплення, не плануючи все своє життя навколо цього?
ДАЧЕР КЕЛТНЕР: Так, я думаю, багато батьків розуміють, як, Боже, ми намагаємося робити ці прогулянки з цими пригодами, і вони зазвичай не виходять, і певним чином ми накладаємо доросле бачення знаходження захоплення на дитину, трирічну дитину, правильно, тривалі походи, вісім миль тощо. І мені справді подобається ідея, і ми отримали це з науки, або наука перевірила ідею просто знаходження маленьких моментів захоплення. Правильно, ми відкрили під час COVID, якщо медичні працівники просто витрачали 30 секунд або момент, і шукали захоплення, вони знаходили його. Це дуже добре для їхньої депресії та тривоги, і я думаю, що це шлях для родин, як просто знайти маленькі моменти захоплення, як ви це робите в шоу, правда? Маленькі моменти "вау", з моїми доньками це просто було, щоб піти подивитися на це дерево, або знайти кота на пагорбі, знаєте, чи ми збираємося піти до струмка в Берклі, і це все, що ми робимо, правильно?
ДОРІЕН ДЕВІС: Мені це подобається. Мені це подобається.
ДАЧЕР КЕЛТНЕР: Що ви хочете дати маленьким дітям, там, Дорієн? Я знаю, у вас є тринадцятирічна дочка, і це зовсім інша вікова група, дуже складна деякими часами. Але що ви сподіваєтеся дати нашим молодим людям щодо захоплення через шоу?
ДОРІЕН ДЕВІС: Боже, я щодня про це думаю, і якщо "Wowsabout!" може дозволити одному або двом, чи навіть кількома сотням тисяч дітей поглядати у вікно, щоб подивитися на св
Оригінал: greatergood.berkeley.edu