Хто я, якщо не бігаю? Ризики втрати діяльності, що формує ідентичність

· Human OS

Хто я, якщо не бігаю? Ризики втрати діяльності, що формує ідентичність

Травма змусила автора переосмислити власну ідентичність, яка надто сильно залежала від бігу, і показала важливість диверсифікації особистості.

Існує такий жарт про старіння: одного дня ти просто перестаєш падати, а починаєш «зазнавати падіння». Я ще не дійшла до цього, але коли нещодавно перечепилася на сходинці, це виглядало зовсім не елегантно. Моя щиколотка видала виразний хрускіт, і я гепнулася на землю.

Я вже ламала кістки раніше, але цього разу найважчою частиною одужання стало те, як це вплинуло на моє сприйняття самої себе. Останніми роками я будувала частину своєї ідентичності навколо бігу, тому вимога зупинитися — на довгі місяці — стала справжнім ударом. Тепер, коли люди запитують, чи я бігунка, я не знаю, що відповісти.

Я лише аматорка, але виявляється, що травмовані спортсмени будь-якого рівня проходять через щось подібне. Не маючи змоги змагатися, вони часто втрачають особисті та соціальні структури, на яких тримається їхня особистість, що робить їх особливо вразливими до проблем із психічним здоров’ям.

Тож як на це реагувати? Підказка криється в дослідженні атлетів, що завершують кар’єру. Найбільше страждали ті, чия ідентичність і соціальні зв’язки трималися виключно на спорті. «Завершення кар’єри тягнуло за собою не лише втрату відчуття "я", — пишуть дослідники, — а й втрату відчуття "ми" та "нас"».

Ті, хто мав соціальні зв’язки та захоплення поза межами спорту, справлялися краще. Їм вдавалося «перешвартувати» свою ідентичність, закріпивши її в чомусь новому й важливому, наприклад, у навчанні чи інших спільнотах, водночас зберігаючи зв’язок із минулим — скажімо, через тренерство чи підтримання стосунків із товаришами по команді. Як сказав один із них: «Я — це більше, ніж мій спорт».

На відміну від людей, про яких я читала, я повернуся до бігу, але настане день, коли я вже не зможу цього робити. Тож ця пауза змусила мене замислитися над тим, наскільки великою мірою моя ідентичність залежить лише від одного виду діяльності. Наступного разу, коли я впаду — або «зазнаю падіння», — я хочу, щоб мене підхопило щось більше, ніж просто одне заняття.

Оригінал: psyche.co

Про Що? — новини науки, технологій і світу