Мозок людей з ПТСР має унікальні епігенетичні мітки
· Наука
Вчені виявили унікальні епігенетичні зміни в мозку людей з ПТСР, які відрізняються від показників при депресії чи відсутності психічних розладів.
Науковці виявили молекулярні зміни в мозку людей, які за життя мали посттравматичний стресовий розлад (ПТСР). Дослідження, опубліковане в журналі Cell Reports, показало, що ці епігенетичні відмінності відрізняються від тих, що спостерігаються при депресії чи у здорових людей.
Дослідники проаналізували зразки 302 мозків, отриманих після смерті: 101 належав особам із ПТСР, 101 — із великим депресивним розладом, і 100 — людям без психіатричних діагнозів. Вчені зосередилися на процесі метилювання ДНК — епігенетичному механізмі, який може «вимикати» певні гени або знижувати їхню активність, не змінюючи при цьому генетичний код. Аналіз охопив три ділянки мозку: префронтальну кору, мигдалеподібне тіло та гіпокамп.
Різниця між ПТСР та депресією
Виявилося, що для людей із ПТСР найбільш характерні зміни метилювання в префронтальній корі, тоді як при депресії ключові відмінності зосереджені в мигдалеподібному тілі. Крім того, при депресії зміни часто зачіпають один і той самий набір генів у різних відділах мозку. При ПТСР картина виявилася менш узгодженою: патерни метилювання при ПТСР, імовірно, варіювали залежно від статі, етнічного походження та віку на момент травми.
«Ці епігенетичні особливості мозку важливі для формування способів його функціонування. Це може дати нам певне розуміння того, чому у людей розвивається ПТСР або чим їхній мозок відрізняється від здорового», — пояснила співавторка дослідження Френсіс Шампейн, психологиня з Техаського університету в Остіні.
Попри важливість результатів, автори застерігають від поспішних висновків. Наразі неможливо сказати, чи є ці зміни причиною ПТСР, наслідком розладу або результатом інших супутніх чинників, як-от вживання психоактивних речовин, що не було враховано в роботі. Також автори спиралися на медичні звіти, а не на пряме спостереження за пацієнтами.
Однак у перспективі ці дані можуть стати основою для розробки діагностичних тестів. Дослідниця Сейма Катрінлі, яка не брала участі в роботі, зазначила, що з часом науковці можуть навчитися зіставляти зміни в мозку з біомаркерами, які можна виміряти в крові пацієнта. Це, на її думку, допомогло б удосконалити методи діагностики та лікування ПТСР. Зараз команда Шампейн продовжує роботу, щоб детальніше дослідити фактори, які зумовлюють різноманітність епігенетичних профілів при цьому розладі.
За матеріалами Live Science