Державні банки Киргизстану припинили співпрацю з 131 клієнтом через ризики санкцій
· Азія
Два державні банки в Киргизстані припинили відносини з 131 клієнтом через ризики санкцій.
Два державні банки Киргизстану припинили партнерство з більш ніж 130 компаніями через ризики, пов’язані із санкціями, повідомив уряд Киргизстану цього тижня.
Під час робочої наради з питань санкційної політики, яку очолив Бакит Сидиков, міністр економіки та торгівлі – і який нещодавно був призначений спеціальним представником президента Киргизстану з санкційної політики – уряд поділився інформацією про те, що він називає "результатами поточної роботи".
Два державні банки, Eldik Bank та ABank, припинили відносини приблизно з 131 компанією, і наразі проводять розслідування ще щодо 80 компаній. Ці дані з’явилися всього через кілька тижнів після того, як Міністерство юстиції Киргизстану оголосило, що замовило закриття 50 місцевих компаній, зареєстрованих у країні.
Все це сталося після ухвалення 20-го пакету санкцій Європейським Союзом, затвердженого наприкінці квітня, який націлився на використання інструменту “антиобхідності” проти Киргизстану. Інструмент було представлено як “винятковий і останній засіб”, що має використовуватися проти країн, які, на думку ЄС, вжили недостатніх заходів для запобігання обходу санкцій проти Росії, і Киргизстан став першим об'єктом його впровадження. На практиці цей інструмент дозволяє ЄС “обмежувати продаж, постачання, передачу чи експорт визначених санкціонованих товарів та технологій до певних третіх країн”.
Протягом минулого року кілька киргизьких банків підлягали індивідуальним санкціям з боку ЄС, США та Великої Британії, зокрема державні банки Keremet Bank та Kapital Bank. Крім того, більше ніж 30 компаній, зареєстрованих у Киргизстані, були внесені до списків санкцій.
В лютому Брюссель надіслав санкційного посланця ЄС Девіда О'Саллівана до Киргизстану для подальших переговорів. Як я згадував тоді:
О'Салліван повідомив журналістам, що торговельні потоки свідчать про те, що деякі товари “імпортуються до Киргизстану з єдиною метою – бути реекспортованими до Росії, порушуючи наші санкції”. Зокрема, він згадав про радіообладнання та верстати, вироблені в Європі та імпортовані до Киргизстану з виключною метою реекспорту до Росії.
“Що нас турбує, так це те, що спостерігається значний і дуже помітний відсоток, великий приріст у відсотках ваших імпортів і реекспорту цих продуктів у порівнянні з довоєнним періодом,” – сказав О'Салліван.
“Ми не просимо Киргизстан не мати торговельних відносин з Росією. Ми лише просимо, щоб ці торгові відносини не включали навмисне обходження наших санкцій за рахунок перетворення санкційних товарів ЄС через Киргизстан до Росії,” – додав він.
Несмотря на цю взаємодію, у квітні ЄС вирішив посилити тиск на Киргизстан.
Киргизькі чиновники, включаючи президента Садира Жaparова, продовжують заперечувати звинувачення в тому, що країна сприяла обходженню міжнародних санкцій проти Росії. Проте, з моменту запровадження інструменту “антиобхідності”, Бішкек зробив зосереджені кроки, щоб принаймні здаватися зайнятим проблемою.
Міністр економіки Сидиков отримав цю конкретну посаду на початку цього місяця з свого призначення на пост спеціального президентського представника з санкційної політики. За даними Міністерства економіки та торгівлі, державні банки щоденно проводять перевірку клієнтів і платежів на відповідність спискам санкцій ЄС, США та Великої Британії і "також застосовують ризик-орієнтований підхід, що включає аналіз структури власності клієнтів, природи їхньої діяльності, географії контрагентів, асортименту продуктів та інших ризикових факторів."
В контексті цих політик два згадані вище державні банки відмовилися від більше ніж 130 клієнтів. Конкретні компанії не були названі, і не зрозуміло, чи є якась накладка між двома банками або чи мають постраждалі компанії відносини з іншими киргизькими банками. Міністерство стверджує, що між двома банками приблизно 17,000 транзакцій були визнані “підозрілими” та передані на розслідування.
Оригінал: thediplomat.com