Новий тренд онлайн-шопінгу, де ви нічого не купуєте

· Навколо Світу

Новий тренд онлайн-шопінгу, де ви нічого не купуєте

У Південній Кореї з'явилися «дофамінові сайти», які дозволяють користувачам пройти ритуал онлайн-шопінгу від вибору товару до трекінгу доставки, не витрачаючи при цьому жодної копійки.

Цього тижня я оформив замовлення на годинник Patek Philippe з гравіюванням ручної роботи за 44 860 доларів, сумку Hermès за 12 500 доларів, діамантову каблучку Tiffany за 9 800 доларів та браслет Cartier Love із жовтого золота за 7 350 доларів.

Мені не потрібна жодна з цих речей. Я, безумовно, не можу собі їх дозволити. На щастя, вони ніколи не приїдуть.

Замість Amazon, минулого тижня я витратив час на перегляд нового типу вебсайтів, відомих як «дофамінові сайти» — тренд, що виник у Південній Кореї. Ці ресурси, такі як Dopamine Shop та FoodNeverComes, відтворюють увесь ритуал онлайн-шопінгу: ви шукаєте товари, порівнюєте відгуки, додаєте речі до кошика, вводите адресу доставки, оформлюєте замовлення і навіть відстежуєте «доставку».

А потім… нічого не стається. Гроші не списуються. Посилка не приходить.

Виникає спокуса відмахнутися від цього як від чергового дивакуватого інтернет-тренду. Але після тижня, проведеного за оформленням уявних замовлень, я спіймав себе на думці: чи не перестав онлайн-шопінг бути суто процесом купівлі речей?

Південна Корея є одним із найрозвиненіших ринків електронної комерції у світі, де цифрові платежі, доставка їжі та онлайн-рітейл глибоко інтегровані в повсякденне життя. Це робить країну ідеальним місцем для появи ідеї «фейкового шопінгу». Проте сама поведінка є набагато універсальнішою, розповів Rest of World Шрірам Венкатраман, доцент Данського інституту перспективних досліджень, який вивчає цифрове споживання, культуру та комерцію.

«Люди в багатьох куточках світу переглядали товари без наміру купити, «ходили вітринами», наповнювали онлайн-кошики та залишали їх там, — каже Венкатраман. — Вони фантазували про речі, якими могли б володіти, порівнювали товари без жодного наміру купувати чи просто насолоджувалися передчуттям придбання чогось… Отже, унікальність корейського досвіду на цей момент полягає не стільки в самій поведінці, скільки в тому, що її формалізували як цифрову послугу».

«Купівля» та «шопінг» — це не обов’язково одне й те саме. Перше стосується набуття власності, тоді як друге — це радше ритуал. Задоволення від дофамінових сайтів походить саме від цього ритуалу.

Венкатраман порівнює це явище з кошиками на звичайних сайтах електронної комерції. Люди використовують їх не лише тоді, коли мають намір купити товар, пояснює він. Вони роблять це, щоб зібрати інформацію, впорядкувати можливі покупки, дочекатися акцій, а іноді — просто задля розваги.

«Отже, можна сказати, що дофамінові сайти беруть модель поведінки, яка вже існувала в звичайному онлайн-шопінгу, і роблять її центральною частиною досвіду», — додає дослідник.

Хоча культура може формувати те, на які товари люди натискають, дофаміновий сплеск є універсальним, вважає Хелен Джамбунатхан, антропологиня споживчої поведінки та директорка з досліджень у лондонській консалтинговій компанії Canvas8.

«Концепція «шопінг-терапії» існує вже давно, і вона популярна не просто так, — каже Джамбунатхан. — «Фейкові» сайти цікаві тим, що вони розкривають шопінг як емоційний, а не лише транзакційний досвід. Люди надають перевагу передчуттю, вибору та курируванню, а не самому володінню, отримуючи психологічні бонуси від покупок без фінансових наслідків».

Виникає спокуса припустити, що люди в різних країнах купують в інтернеті з кардинально різних причин, і що деякими культурами рухає необхідність, тоді як іншими — розваги чи прагнення до розкоші. Хоча певні відмінності можуть існувати, Джамбунатхан зазначає: «більшість покупок все ще зумовлені потребою та зручністю».

Венкатраман також додає, що відмінності часто залежать не від національності, а від обставин. «Одна й та сама людина може здійснювати покупки з необхідності вранці, від нудьги під час обіду, через прагнення до кращого життя після отримання зарплати і, можливо, навіть від самотності опівночі», — каже він.

Те, що змінюється від країни до країни, — це часто контекст, що оточує ці моменти: що люди можуть собі дозволити, що вважається бажаним, що купують друзі, чи здійснюються покупки індивідуально, чи на рівні родини, і навіть те, наскільки легко місцеві платіжні системи дозволяють завершити покупку.

Оригінал: restofworld.org

Про Що? — новини науки, технологій і світу