Досвід: Я відвідав усі автозаправні комплекси на автомагістралях Британії

· Люди

Досвід: Я відвідав усі автозаправні комплекси на автомагістралях Британії

Британець перетворив дитяче захоплення автозаправними комплексами на повноцінну кар'єру «Короля сервісів», відвідавши всі 97 станцій країни.

Коли мені було 10 років, найяскравішим спогадом літніх канікул були поїздки на роботу з татом, який працював водієм вантажівки. У середині 2000-х я протягом кількох років із захопленням вилазив у кабіну поруч із ним, і ми вирушали в 10-годинну подорож. Моїм завданням було стежити за дорожнім атласом AA, і я з радістю відзначав на карті зони відпочинку, поки ми гуркотіли дорогою.

Мій тато вважав зупинки марнуванням часу, але для мене ці офіційні перепочинки були найулюбленішою частиною мандрівки. Залежно від маршруту, ми могли зупинятися на два чи три прийоми їжі. Я завжди сподівався, що хоча б один із них буде в Little Chef. Я обожнював їхній «Олімпійський сніданок» — величезну порцію традиційної англійської яєчні з беконом, — а кожна трапеза обов’язково завершувалася льодяником. Чого ще міг забажати десятирічний хлопчик?

Коли я став старшим, придорожні сервіси не втратили своєї магії. У 2012 році, у віці 14 років, я знайшов сайт motorwayservices.uk, де публікували огляди багатьох великих станцій технічного обслуговування. Щоразу, коли моя сім'я заїжджала на одну з них, я робив фотографії та надсилав їх на сайт.

Я навчився водити машину, щойно мені виповнилося 17, і купив собі двомісний Smart, на якому їжджу й досі. Після успішного іспиту на права я почав виїжджати на сервіси поблизу свого дому в Брістолі.

Після закінчення школи я влаштувався водієм автобуса, але швидко зрозумів, що, хоча я й люблю кермувати, часу на зупинки катастрофічно не вистачає. У вихідні я продовжував відвідувати стільки сервісів, скільки міг, просто як хобі, але невдовзі вирішив спробувати перетворити це на професію.

Я звільнився з автобусної компанії та почав публікувати більше оглядів на сайті та у власних соціальних мережах під ніком «The Services King». Тепер це моя основна робота. Окрім оглядів, я пишу статті для галузевих видань і роблю рекламні публікації в соцмережах.

Мені подобається історія, пов’язана із сервісними станціями: як вони відображають розвиток дорожньої мережі Британії та наші зміни в харчових уподобаннях. На мою думку, сервіси — це пункт призначення, а не просто частина шляху. У них є приховане відчуття особливої події.

У 2019 році я досяг важливої межі — відвідав кожну з 97 автомагістральних станцій Великої Британії. Я періодично навідуюся до них, щоб оновити інформацію про стан зручностей, а також відвідую менші зони відпочинку на трасах класу А. Я працюю поза домом чотири дні на тиждень і можу відвідувати до п'яти станцій на день, хоча не завжди зупиняюся, щоб перекусити. Я дивлюся, що змінилося з часу мого останнього візиту, і фотографую об'єкти, щоб водії могли планувати свої зупинки.

Мені подобається додавати трохи історії чи цікавих фактів про кожну станцію. Мої найпопулярніші пости зазвичай стосуються відкриття нових об’єктів, а мої підписники — це люди найрізноманітніших професій, хоча багато хто з них працює в транспортній галузі.

Татові важко зрозуміти мою одержимість. Іноді люди не вірять, коли я розповідаю, чим заробляю на життя, але це завжди чудовий привід для розмови. У кожного знайдеться що сказати про придорожні сервіси. Я вважаю їх одним із великих «зрівнювачів» у житті: незалежно від того, хто ви або звідки приїхали, кожен має спільний досвід відвідування такого місця.

Існує кілька ключових факторів, що роблять сервісну станцію зразковою; бонусні бали за помітні пам’ятки та незвичний вигляд — наприклад, вежа Pennine Tower на станції Lancaster на автостраді M6 або міст, де можна посидіти, випити кави й поспостерігати за машинами, що проїжджають під тобою. Деякі станції зараз мають гарні зони просто неба; на станції Rugby є сади та фонтан. Більшість людей віддають перевагу зручному заїзду: прямо з автостради краще, ніж з'їжджати на розв'язку та долати кільцеві рухи.

Мене завжди запитують, яка станція моя улюблена. У мене немає однієї, але я надаю перевагу тим, де є повноцінна зона для відпочинку, щоб поїсти та розслабитися. Оскільки сьогодні більшість із них заповнені мережевими закладами, моїми фаворитами є незалежні станції Tebay на M6 та Gloucester на M5, де є фермерські крамниці та справжній ресторан.

Я справді люблю свою роботу, але це пов’язано з постійними подорожами. Я легко можу проїхати 25 000 миль за рік. Коли я йду у відпустку, то люблю подорожувати Британією, тому, куди б я не поїхав, я не можу втекти від сервісів. Та я б і не хотів. Для мене вони завжди будуть найкращою частиною будь-якої мандрівки.

Оригінал: www.theguardian.com

Про Що? — новини науки, технологій і світу