Мауї стає живою лабораторією регенеративного туризму

· Люди

Мауї стає живою лабораторією регенеративного туризму

Після руйнівних лісових пожеж 2023 року Мауї перетворюється на майданчик для регенеративного туризму, де місцеві громади та бізнес об'єднуються для відновлення екосистем.

8 серпня 2023 року стрімкі лісові пожежі пронеслися кількома районами Західного Мауї. Місто Лагайна, яке має глибоке значення для гавайської історії та колись було столицею Гавайського королівства, зазнало найбільших руйнувань: більшість його будівель було знищено, а тисячі мешканців — вимушені покинути свої домівки.

Ця катастрофа оголила вразливі місця, що накопичувалися задовго до появи полум’я: від дефіциту доступного житла та залежності від туризму до проблем землекористування, доступу до води та продовольчої безпеки.

Острів став своєрідною лабораторією того, що називають «регенеративним туризмом», де головна мета — залишити місце призначення кращим, ніж воно було раніше. Тут знання корінних народів, регенеративне сільське господарство, індустрія гостинності та місцеве підприємництво працюють разом, щоб відновити екосистеми та водночас зміцнити стійкість громади.

Для Кеннета «Дуейна» Спаркмана робота з регенерації починається з дерев. Він приїхав на Мауї у 1995 році, коли йому було 19 років, за квитком в один кінець із Техасу. Він так і не повернувся додому.

За чотири місяці до пожеж його найняли головним інженером у Royal Lahaina Resort & Bungalows — затишний готель на узбережжі Каанапалі з місією «зберегти Мауї красивим».

«Вони попросили мене допомогти, працювати лише частково, — каже він, — але зрештою я погодився на повну ставку, бо мені дуже сподобалися люди, які тут працюють».

Зі занепадом цукрової промисловості Каанапалі перетворився на перший на Гаваях спланований курортний напрямок, що допомогло започаткувати економіку, засновану на туризмі, яка згодом визначила майбутнє островів. Сьогодні в Royal Lahaina питання про майбутнє Мауї вирішуються саме всередині тієї індустрії, яка змінила Західний Мауї десятиліття тому.

Парковки курорту вкриті сонячними панелями. «У окрузі Мауї, — каже Спаркман, — ви можете мати або дерева, або сонячні панелі для тіні. Ми прагнемо зменшити ефект «міського острова тепла», адже чорний асфальт дуже сильно нагрівається».

Спаркман також очолює Комітет арбористів округу Мауї, який наглядає за винятковими деревами на острові та надає поради щодо висадки дерев у громадських місцях. Після пожеж ця робота раптово набула іншої актуальності. Почали надходити дзвінки щодо історичного баньяна в Лагайні та інших дерев, що вціліли, тоді як сім’ї, які втратили домівки, були зосереджені на більш нагальних потребах.

«Мало хто думає про свої дерева, бо більше переймається тим, як відновити дах над головою», — каже Спаркман.

Відразу після катастрофи робота почалася з ідентифікації того, що вціліло. «Йшлося про те, щоб піти й зафіксувати за допомогою GPS дерева, які, як ми знали, перебували в стані стресу, але не згоріли», — розповідає Спаркман. Він та Кай Макфі з ініціативи ReGreen Lahaina використали подароване GPS-обладнання, щоб записати локації дерев, аби їх можна було знайти та полити.

З того часу робота проєкту «Treecovery» змістилася в бік допомоги сім’ям у заміні дерев, які вони втратили.

Їхній підхід привернув увагу й за межами Гаваїв. Спаркман каже, що Мікаела (Міккі) Траммелл із проєкту Dixie Fire Canopy Project у Каліфорнії звернулася до них, щоб дізнатися, як Treecovery надає саджанці сім’ям після пожеж на Мауї. Заснований у 2023 році у відповідь на каліфорнійську пожежу Dixie Fire, цей проєкт працює за схожим принципом — надає безкоштовні дерева постраждалим родинам.

Регенерація виходить за межі простої заміни того, що згоріло. Оскільки вододіли та океан тісно пов’язані з тим, що відбувається на суші, Спаркман розглядає скорочення використання синтетичних речовин як спосіб захисту ґрунту, дерев, коралових рифів, а також людей, які живуть на острові.

У Каанапалі управління ландшафтом відмовилося від пестицидів, а в деяких випадках — і від добрив, на користь компостування, аерації та мікробних препаратів. Подібні підходи впроваджуються й в інших частинах округу Мауї, зокрема в готелі Four Seasons Resort Lānaʻi, де програма догляду за територією використовує лише органічні продукти та надає пріоритет здоров’ю ґрунту й мікробному життю.

«Нам потрібна здорова громада, здорове ʻāina (земля)», — підкреслює Спаркман.

Під час благодійного заходу на фермі Hua Momona Спаркман познайомився із засновником Гері Грубом, який запропонував йому один акр землі для вирощування дерев.

Груб розділяє свій час між Мауї та Чикаго, створюючи те, що він називає «Райдужним мостом» між двома містами.

Hua Momona почала надавати безкоштовні продуктові набори людям, які залишилися без даху над головою або жили в тимчасовому житлі, паралельно з програмою Community Supported Agriculture (CSA). «Лише за пару років ми пожертвували близько 20 тонн овочів та продуктових наборів», — розповідає він.

Роздача їжі врешті-решт призвела до більш формальних зобов’язань, тому у 2021 році вони створили фундацію Hua Momona Foundation.

А потім почалися пожежі.

«У серпні 2023 року ми значно наростили виробництво їжі для приготування гарячих обідів для громади, — каже Груб. — Тому що, якщо у вас немає житла, немає кухні, і ви не можете приготувати їжу самостійно, гаряча їжа — це відповідь. Вона готова до вживання: бокс, прибори, напої, все необхідне».

Страви були свідомо знайомими: португальська ковбаса, свинина, рис, класична гавайська страва loco moco — саме те, що люди в громаді могли їсти вдома.

Шеф-кухар Зак Лейдлоу згадує масштаб реакції: «Через десять днів після пожеж ми очолили приготування близько 800 обідів через день, і швидко зрозуміли, що для цього потрібна ціла армія. Щодня до нас приходило по 20-30 волонтерів. Всі ці люди на Західному Мауї приходили до Hua Momona і допомагали з насінням, фермерством, збором врожаю, миттям, підготовкою страв, нарізкою овочів, готуванням та доставкою. У нас була налагоджена велика система».

Коли екстрене реагування вщухло, а інші некомерційні організації скоротили свою діяльність, Hua Momona продовжувала готувати. Сьогодні, каже Лейдлоу, фундація все ще готує близько 300 обідів на тиждень: 150 щосереди та ще 150 щоп’ятниці.

«Після катастрофи існує неймовірно крихкий баланс між повагою до того, що пережила громада, і розумінням того, що в напрямку, залежному від туризму, тривала невизначеність щодо того, чи варто повертатися відвідувачам, може створити ще один рівень економічних труднощів для мешканців і місцевого бізнесу, — каже Ліанн Плетчер з Бюро відвідувачів та конгресів Мауї. — Наше повідомлення спочатку базувалося на чутливості до нагальних потреб громади й поступово змістилося до інформування про те, що значна частина Мауї відкрита для відвідувачів, при цьому ми продовжуємо виявляти повагу до громад, які постраждали найбільше».

Це повідомлення розвивалося у координації з громадою, урядом та партнерами у сфері туризму. Коли відвідувачі почали повертатися, акцент також зробили на підтримці місцевого бізнесу та можливостях mālama (піклуватися та захищати) — способах для мандрівників налагодити зв’язок із громадою та віддати їй належне.

Цей досвід згодом став частиною ширшого обміну знаннями з іншими дестинаціями, що переживають відновлення. Організація поділилася уроками з туристичними групами в Пасадені (Каліфорнія), Ешвіллі (Північна Кароліна) та Спокені (Вашингтон).

«Ми поділилися своїм досвідом — речами, які засвоїли, викликами, з якими зіткнулися, та деякими комунікаційними й маркетинговими підходами, які ми використовували, поки Мауї проходив через період омолодження», — каже Плетчер.

Обмін відбувається в обох напрямках, і Мауї продовжує вчитися на тому, як інші громади справляються з наслідками катастроф.

Розмови про регенерацію острова нещодавно зійшлися на саміті RISE Maui, організованому Грубом, щоб об’єднати фермерів, корінних гавайських культурних діячів, науковців, підприємців, музикантів та лідерів громад. Замість того, щоб зосереджуватися лише на тому, як відбудовувати, дискусії постійно поверталися до більш фундаментального питання: для чого, зрештою, відбувається відбудова і для кого вона?

Для Груба відбудова Лагайни також означає створення місць, де можуть збиратися громада та культура. Він уявляє «Lahaina Innovation and Arts Center» — критий і відкритий майданчик, натхненний грецьким амфітеатром, де хула, жива музика, культурні програми та інновації могли б знайти свій дім, дивлячись на ландшафт і океан.

«Це багаторічний проєкт, і до нього ще роки роботи, але спочатку потрібно почати з концепції. Я думаю, що це може стати якорем для Західної частини острова».

Зміни можуть вимагати часу, щоб вкоренитися. Для Спаркмана сама робота може допомогти з часом заручитися підтримкою: «Мета полягає в тому, щоб спробувати повернути громаду до ʻāina, назад до землі, до вирощування їжі, до участі в цьому циклі та залучення до нього їхніх дітей».

Усі зображення в статті зроблені Лаурою Ла Монака.

Оригінал: reasonstobecheerful.world

Про Що? — новини науки, технологій і світу