Колишні браконьєри рятують один із останніх дощових лісів Нігерії

· Люди

Колишні браконьєри рятують один із останніх дощових лісів Нігерії

У нігерійському заповіднику Omo Forest колишніх браконьєрів наймають як рейнджерів, використовуючи їхні навички вистежування для захисту дикої природи від нелегального полювання.

Сандей Абіодун часто може відчути присутність тварини ще до того, як побачить її — за зламаною гілкою чи за тим, як раптом замовкають птахи. Протягом 15 років він використовував ці інстинкти, щоб полювати на диких тварин для прожитку своєї родини або для продажу м’яса дичини. Тепер він використовує ті самі навички, щоб знаходити дротяні петлі, сховані під опалим листям, і вистежувати браконьєрів, які досі проникають у лісовий заповідник Омо — один з останніх тропічних лісів Нігерії.

«Полювання я бачив змалечку, — каже він. — Мій батько був мисливцем, як і мій дід. Це був наш спосіб життя». Абіодуну трохи за 40, він родом зі штату Огун на південному заході Нігерії й ніколи не ставив під сумнів родинну традицію полювання. Він сподівався передати її своєму синові. Серед тварин, на яких він полював, були панголіни — ссавці, що зараз є одними з найбільш незаконно виловлюваних у світі.

Лише ставши дорослим, він помітив, що ліс змінюється. Тварини, зокрема буйволи та леопарди, які були звичним явищем у його дитинстві, стали рідкістю.

«Я зрозумів, що щось не так», — каже він.

У 2017 році він приєднався до Нігерійського фонду охорони природи (NCF) як рейнджер-волонтер і відтоді проводить час, захищаючи той самий ліс, у якому колись полював.

Перетворення мисливців на захисників

Заснований у 1980-х роках, NCF є однією з найстаріших природоохоронних організацій Нігерії. Сьогодні вона співпрацює з державними органами та місцевими громадами для захисту лісів і дикої природи по всій країні. Одним із найбільших природоохоронних зусиль організації є робота в лісовому заповіднику Омо, де вона проводить антибраконьєрські патрулі та взаємодіє з навколишніми громадами задля збереження лісу.

Заповідник займає площу близько 130 500 гектарів і є частиною біосферного заповідника ЮНЕСКО. Тут знаходять прихисток лісові слони, шимпанзе та мартишки білогорлі (вид мавп), що перебувають під загрозою зникнення. Але, як і більша частина тропічних лісів Нігерії, заповідник постійно втрачає територію через незаконну вирубку деревини та браконьєрство.

«Стан наших лісів залишає бажати кращого», — каже доктор Марк Офуа, ветеринар дикої природи та представник неприбуткової організації Wild Africa у Західній Африці. За його словами, роки незаконних лісозаготівель, розширення сільськогосподарських угідь і браконьєрства поступово руйнують екосистеми, які підтримують як дику природу, так і спільноти, що від них залежать.

Омо — далеко не єдиний ліс під тиском. По всій Нігерії цей тиск продовжує скорочувати середовище існування диких тварин. Тільки у 2025 році країна втратила близько 240 000 гектарів природних лісів — приблизно 1,2 відсотка від площі, що залишилася.

Однак в Омо в NCF застосували новаторський підхід. Замість того, щоб покладатися лише на професійних офіцерів охорони природи, організація вербує колишніх мисливців і браконьєрів як рейнджерів. Еммануель Олабоде, керівник проєкту, пояснює, що ідея ґрунтується на переконанні, що люди, які знають ліс найкраще, — це часто ті, хто колись у ньому полював.

«Їхнє глибоке розуміння лісу в поєднанні з відповідною підготовкою значно посилило наші зусилля із захисту дикої природи, водночас створюючи можливості для стабільного заробітку для членів місцевих громад», — каже Олабоде.

Доктор Офуа погоджується: «Вони вже знають звички лісу. Вони знають повадки тварин. Вони знають про небезпеки. Це лише зміна мислення — з того, хто вбиває тварин, на того, хто їх захищає».

Абіодун — один із десяти колишніх браконьєрів, які зараз працюють рейнджерами в Омо. Стабільна зарплата допомогла зробити цей перехід можливим, але це була не єдина мотивація. Той факт, що йому доводилося заходити все далі й далі вглиб лісу заради тварин, яких колись було легко знайти, змусив його серйозніше задуматися над тим, що відбувається навколо.

Олабоде каже, що досвід Абіодуна відображає історію багатьох мисливців у цій місцевості: «Постійне браконьєрство разом зі скороченням популяцій диких тварин робило полювання все менш продуктивним і сталим». За його словами, завдяки роботі з громадою деякі мисливці побачили в охороні природи як більш стабільне джерело доходу, так і спосіб відновити ліс, від якого вони залежали.

Перед тим як приєднатися до команди рейнджерів на повний робочий день, новобранці проходять навчання із захисту дикої природи, методів патрулювання, моніторингу тварин та взаємодії з громадою, після чого слідує тримісячний випробувальний термін пліч-о-пліч із досвідченими рейнджерами.

Сьогодні Абіодун проводить тижневі зміни в «Таборі слонів» (Elephant Camp) — облаштованому на сонячних батареях посту в глибині заповідника. Рейнджери патрулюють пішки та на мотоциклах, знищуючи петлі, затримуючи браконьєрів, розчищаючи незаконні сільськогосподарські ділянки та відновлюючи деградовані ділянки лісу за допомогою висадки місцевих порід дерев.

«Багато колишніх браконьєрів стають пристрасними захисниками природи, коли розуміють важливість захисту диких тварин», — каже доктор Офуа.

Ознаки того, що ліс відроджується

Є ознаки того, що цей підхід працює. Фотопастки зафіксували лісових слонів, які повертаються в частини заповідника, де їх не бачили роками. Рейнджери також фіксують свіжий послід слонів, частіше бачать мартишок білогорлих, а місцева рослинність знову захоплює території, колись сплюндровані вирубками.

Доктор Офуа зазначає, що присутність слонів важлива не лише для їхнього власного виживання: поїдаючи плоди та розносячи насіння по всьому лісу, вони допомагають регенерувати екосистему. Їхнє повернення свідчить про те, що ліс — не просто один окремий вид — починає відновлюватися.

Проте для Абіодуна найбільша зміна відбулася на особистому рівні. Тепер частина його роботи полягає у взаємодії з найближчими громадами, де він пояснює, чому дика природа має значення. Він розповідає місцевим жителям, як панголіни допомагають контролювати популяції комах, що шкодять посівам, і як стерв’ятники зменшують поширення хвороб, харчуючись тушами тварин.

«Я тісно співпрацюю з ними, допомагаючи їм зрозуміти, що ми повинні діяти колективно, щоб захистити те, що залишилося, заради нашого блага і майбутніх поколінь», — каже він.

Програма не вирішила всіх проблем, з якими стикається Омо. Десять рейнджерів відповідають за охорону лісу, який важко патрулювати через його розміри та рельєф. Хоча браконьєрство залишається проблемою, рейнджери кажуть, що незаконна вирубка дерев і вирощування какао стали ще більшими загрозами, причому багато порушників повертаються після затримання, оскільки судові переслідування відбуваються рідко.

За словами доктора Офуа, слабке правозастосування залишається однією з найбільших перешкод для охорони природи. «Іноді, коли я повідомляю про браконьєрів, мені доводиться пояснювати відповідні закони про дику природу офіцерам, перш ніж вони почнуть діяти», — каже він.

І все ж він вірить, що перетворення колишніх браконьєрів на захисників лісу створює зміни, які виходять за межі безпосередньо залучених людей.

«Браконьєрство часто передається в сім’ях, — каже він. — Коли ви робите з одного з них захисника природи, ви розриваєте це порочне коло, тому що його син зустріне захисника природи, а не браконьєра».

Для Абіодуна це коло вже розірвано. Інстинкти, які він раніше використовував для полювання, тепер допомагають захищати один з останніх тропічних лісів Нігерії, і ця нова традиція стане тією, яку він передасть своїм дітям.

Оригінал: reasonstobecheerful.world

Про Що? — новини науки, технологій і світу